FPV-дрони змінили поле бою в сучасних умовах та вимагають розвитку засобів протидії. Фокус поспілкувався зі спеціалістами про те, як еволюціонуватимуть дрони з камерами від першої особи, чи зможуть вони замінити артилерію на полі бою, і чи є в Україні відповідь на російські тепловізійні FPV-дрони.
Російсько-українська війна триває вже майже десять років, з яких останні два роки у повномасштабній фазі. Росія кількісно та ресурсно перевершує Україну, тому Силам оборони доводиться відповідати асиметрично. Одна з таких відповідей — FPV-дрони, які вже змінили ситуацію на полі бою.
Фокус поспілкувався з директором фонду "Повернись живим" Тарасом Чмутом та екс-командиром роти добробату "Айдар" Євгеном Диким для того, щоб розібратися, як FPV-дрони змінюють російсько-українську війну, і як еволюціонуватиме технологія у 2024 році.
Коли на полі бою почали з'являтися FPV-дрони
Основною відмінністю FPV-дронів від звичайних безпілотників є принцип керування. Військові використовують окуляри доповненої реальності, щоб керувати польотом від першої особи. Перші використання таких виробів було зафіксовано навесні 2022 року. Але польоти без бойової частини відбувалися і раніше.
Раніше FPV-дрони використовувалися ентузіастами у спортивних цілях. Вже тоді коптери могли розвивати швидкість понад 90 км/год. Однак варто зауважити, що не досить було просто додати бойову частину на дрон. Військовим потрібно було підібрати акумулятор, приймач, мотори, відеопередавачі та інші елементи, щоб дрон став повноцінним озброєнням.
За словами військового оглядача Андрія Римарука, вперше FPV-дрони без бойової частини почали використовувати ще у 2019-2020 роках з метою розвідки.
"Вони на максимальній швидкості 90-100 км/год пролітали на висоті 10-15 метрів уздовж окопів, взводних опорних пунктів, ропів ворогів і таким чином проводили розвідку. Потім на стопкадрах розбирали: де, кого, скільки там якого озброєння", - каже Андрій Римарук.
Ветеран російсько-української війни Євген Дикий у коментарі Фокусу висловив думку, що те, що спостерігається на фронті, зараз є піком застосування FPV-дронів. Їхнє масове застосування пояснюється тим, що проти них не було достатніх засобів протидії. Такого ж ефекту вже не буде. Війська РФ, зокрема, дійшли до того, що накривають свої траншеї на т.зв. "Лінії Суровікіна" буквально пластами фанери або сітками, щоб захиститися від FPV-дронів.
Смертельно ефективні - чому FPV-дрони такі масові
FPV-дрони стали масовим явищем на фронті – це суттєво змінює поле бою. Якщо раніше "козирки" на танках росіяни встановлювали для захисту від протитанкових ракет, то тепер вони еволюціонують та збільшуються для захисту від FPV. Іноді "Мангали" покривають весь танк або БМП. Однак окрім цього з'являються і окопні РЕБ та комплекси для захисту техніки. Все тому, що FPV-дрони виявилися дешевим засобом, який може вразити ціль за кілька мільйонів доларів. Українські оператори дронів опублікували вже сотні, якщо не тисячі відео ураження російської техніки.
У рамках проекту "Армія дронів" від Мінцифри для Сил оборони купують десятки тисяч дронів. Також цим займаються велика кількість волонтерів та фондів. За словами Євгена Дикого, в Україні немає проблем у виробників для того, щоб продавати свої вироби. А за підрахунками експертів із Defense Express, на одну піхотну бригаду потрібно близько 1000 FPV-дронів на місяць, бо за один день розрахунок може випустити до 15 виробів на ворога.
Що стосується ефективності застосування таких безпілотників, то поки що офіційної статистики успішності використання FPV-дронів немає, але є дані окремих бригад, розповів Фокусу Євген Дикий.
"У межах окремих бригад або підрозділів, така статистика є. Саме тому завдяки хорошій статистиці FPV-дрони і замінили до певної міри АГСи, гранатомети тощо. Точність влучення значно вища за традиційні засоби. У хороших і досвідчених командах "дронщиків" [ефективність] доходить до 50% поразок цілей, тобто, кожен другий потрапляє в ціль Середні показники дещо нижчі — десь один із трьох, один із чотирьох, проте якщо порівняти з артилерією (не високоточними боєприпасами), то статистично вважається, що один із 16 боєприпасів вразить ціль", - пояснює Дикий.
Директор фонду "Повернися живим" Тарас Чмут у розмові з Фокусом додає, що проблема полягає ще й у методі підрахунку.
"Кожен веде по-своєму. Хтось подає за кількістю уражених цілей, хтось знищених та пошкоджених, а хтось просто домальовує якісь результати. Це досить хаотичний та суб'єктивний процес", - заявляє Тарас Чмут.
Чи можуть FPV-Дрони замінити високоточні артилерійські боєприпаси?
Вартість одного звичайного 155-мм боєприпасу становить 2-3 тисяч доларів, а високоточного боєприпасу на кшталт Excalibur доходить до 180 тисяч доларів за одиницю. Водночас ціна одного FPV-дрону 400-500 доларів.
Може здатися, що все очевидно — потрібно більше FPV-дронів, тому що їх можна придбати більше. Однак варто відзначити не менш очевидну різницю між високоточним артилерійським боєприпасом та дроном. Вага снаряду на кшталт Excalibur складає 48 кг, а FPV-дрону близько одного кілограма плюс боєприпас, який він несе – 2-5 кг. Тому й маса бойової частини значно відрізняється.
За словами Тараса Чмута, FPV-дрони мають працювати у комплексі з високоточними артилерійськими боєприпасами, щоб посилювати переваги один одного та нівелювати недоліки. Тому в ідеалі потрібно мати обидва засоби поразки.
Євген Дикий також наводить приклад захисту ЗС РФ від ударів FPV-дронів. Вони покривають траншеї листами ДСП чи навіть елементами сонячних панелей. Проти невеликого дрону за 500 доларів це спрацює, а ось проти 155-мм снаряда – ні. FPV-дрони, за певних обставин, можуть замінити собою міномети, автоматичні станкові гранатомети або протитанкові гранатомети, але точно не артилерію, вважає ветеран російсько-української війни.
Штучний інтелект і велика дальність - як еволюціонуватимуть FPV-дрони
На думку Євгена Дикого, у 2024 році варто очікувати зменшення застосування FPV-дронів. Насамперед завдяки розвитку засобів протидії. Як вид озброєння вони потрібні і мають свою нішу у сфері піхотного озброєння на тактичному рівні.
"Зовсім з війни вони не підуть. Вони вже зайняли свою нішу в арсеналі тактичного піхотного озброєння. Ця ніша буде досить вузькою, і вона не зможе змінити характер війни", - резюмував Євген Дикий.
Тарас Чмут у коментарі Фокусу розповів про те, як змінюватимуться FPV-дрони наступного року. За його словами, розвиток стійкості до комплексів радіоелектронної боротьби може і не бути, проте варто очікувати на впровадження елементів штучного інтелекту.
"Певні елементи штучного елемента, коли "мозки" дрону ідентифікують і розпізнають різні об'єкти на тлі місцевості. Оператор вибирає об'єкт, далі дає команду знищити і дрон автоматично летить за програмою. "Платка" додасть пару сотень доларів вартості, але вона не є чим- то супер складним. У нас є як мінімум 5-7 різних виробників, які намагаються це реалізувати. Це один із подальших кроків еволюції FPV", - розповів Фокусу Чмут.
Крім того, варто очікувати збільшення радіусу ураження до 20, можливо до 30 км за допомогою ретранслятора сигналу. Ще одним елементом буде розвиток заводських боєприпасів для FPV-дронів, переконаний Тарас Чмут. Також, на його думку, у 2024 році кількість FPV-дронів лише зростатиме, у тому числі тепловізійних. Так само зростатиме і кількість засобів протидії як у ЗСУ, так і у ЗС РФ.
У ЗС РФ з'явилися FPV-дрони з тепловізійними камерами — чи є відповідь України
Російські війська стали першими у війні, хто почав використовувати на полі бою FPV-дрони з тепловізійними камерами. Ця інновація є прикладом того, як окупанти вміють навчатися та впроваджувати нові ідеї на фронті.
Україна вже має дзеркальну відповідь. Фонд "Повернись живим" разом з іншими компаніями зібрали понад 230 млн. гривень на придбання 5000 FPV-дронів, з яких 3000 матимуть тепловізійну камеру. Проект отримав назву "Єдність 2: Новорічний салют". Тарас Чмут у коментарі Фокусу розповів про особливості дронів із тепловізійною матрицею.
Немає коментарів:
Дописати коментар