Хутряна безрукавка або кептар – елемент
традиційного народного одягу західних регіонів України. Був поширений на
Гуцульщині, Покутті, Буковині, Бойківщині, Лемківщині.
Часто люди шили кептарі на весілля, а потім вдягали у церкву. Коли
кептар зношувався від нього відпорювали оздоблення і вдягали вдома.
Такий верхній одяг зігрівав в найлютіші морози. Залежно від регіону
кептарі різнилися колористикою, довжиною, декором. Приміром, на Буковині
довжина кептаря ("цуранки", "мінтяна") могла сягати нижче коліна.
Лише заможні українці могли дозволити собі "вишиваний" капсльований
(з наклепними бляшками) кептар. Коштував як корова і вважався розкішшю.
Мода на кептарі також змінювалася. До Першої світової війни були
поширені білі, ледь оздоблені аплікаціями та ґудзиками. У міжвоєнний час
у моду ввійшов "вишиваний" кептар. А згодом стали популярними дублені
кептарі (виварені в корі дуба і верби), майже без оздоби.
Пропонуємо переглянути, як виглядало вбрання українців, на світлинах 1910–1940 років.
Зліва направо Марія Туліка,
Магдалина Бойчук, Євдокія Ткачук, с. Нижній Вербіж Коломийського повіту
Станіславівського воєводства, 1930-ті рр.Особистий архів Івана Лудчака
Анастасія Ванжуляк, с. Нижній Вербіж Коломийського повіту Станіславівського воєводсва, 1930-ті рр.Особистий архів Івана Лудчака
На річці Прут, м. Коломия, 1942 р.Особистий архів Івана Лудчака
Мешканці с. Нижній Вербіж Коломийського повіту Станіславівського воєводства, 1939 р.Особистий архів Івана Лудчака
Посередині Гнат Тихович, зліва сестра Анастасія, 1930-ті рр.Особистий архів Івана Лудчака
Мешканці с. Завалля Снятинського повіту Станіславського воєводства, 1930-ті рр.особистий архів Теодори Храпко
Зліва направо: Юстина Косівчук, Параска Бойчук с. Нижній Вербіж Коломийського повіту Станіславівського воєводства, 1913 р.Особистий архів Івана Лудчака
Мешканці с. Нижній Вербіж Коломийського повіту Станіславівського воєводства, 1939 р.Особистий архів Івана Лудчака
Ликерія (у дівоцтві Храпко) і Михайло Бойчук, с. Завалля Снятинського повіту Станіславського воєводства, 1930-ті рр.особистий архів Теодори Храпко
Родина гуцулів на висилці, м.
Караганда, Казахська РСР, 1949 р. Світлина з архіву Ганни Опанович, м.
Бібрка Перемишлянського району Львівської області.Особистий архів Ганни Опанович
Родина з с. Нижній Вербіж Коломийського повіту Станіславівського воєводства, 1919 р.Особистий архів Івана Лудчака
Мешканки с. Завалля Снятинського повіту Станіславського воєводства, 1930-ті рр.особистий архів Теодори Храпко
Мешканки с. Нижній Вербіж Коломийського повіту Станіславівського воєводства, 1919 р.Особистий архів Івана Лудчака
Весілля в с. Задубрівці Снятинського району Станіславської області, 1940-і рр.Особистий архів Івана Николайчука
Наречена Софія Оленюк, с. Корнич Коломийського повіту Станіславівського воєводства, 1920-ті рр.Особистий архів Івана Николайчука
Сидить Калина Ласійчук, стоїть Параска Шургалюк, с. Нижній Вербіж Коломийського повіту Станіславівського воєводства, 1930-ті рр.Особистий архів Івана Лудчака
Молодята з с. Задубрівці крайзе Коломия дистрикт Галичина, поч. 1940 х рр.Особистий архів Івана Николайчука
Весілля в с. Задубрівці Снятинського району Станіславської області, 1940-і рр.Особистий архів Івана Николайчука
Немає коментарів:
Дописати коментар