Давайте сьогодні поговоримо про калиту, бо для нас, українців, традиції мають значення! Калита – це обрядовий корж, який символізує сонце. Випікають калиту на Андрія Первозваного.
Зміст
Калита на Андрія
Попри те, що свято припадає на різдвяний піст, раніше готували не лише пісну калиту, а й скоромну. Бо церква все одно не схвалювала такі гуляння з ворожіннями на судженого, та й сам обряд не був християнським. Тож про піст старались не думати. А нам дуже не хочеться, щоб Андріївські вечорниці повністю були втрачені, навпаки, хочемо відродження наших традицій. Тому і закликаємо вас приготувати непісну калиту. Вона виходить м’якенькою та довго такою залишається. Це плюс, якщо ви не плануєте справжніх вечорниць, де обрядовий корж мав бути з хитрістю, а просто хочете посмакувати.
Традиції на Андрія
Україна лагідно перейшла на новий календар, за яким свято Андрія Первозваного святкують 30 листопада. Але якщо вам поки важко звикнути, то влаштувати вечорниці можна і 13 грудня. Тим паче, традиції свята залишаються незмінними.
Раніше в ніч з 12 на 13 грудня у кожному селі вибирали хату, в якій збиралися великою дружньою компанією всі незаміжні та неодружені. Дівчати готували щось смачне на стіл, а хлопці приносили цукерки та наливку. Молодь співала, танцювала, жартувала та вигадувала ігри. В одній із них дівчата перевіряли парубків на винахідливість.
Спеціально для вечорниць вони випікали калиту – корж із маком, родзинками й горіхами та з отвором посередині. Тісто дівчата замішували по черзі, починаючи від старшої, закінчуючи наймолодшою. Ліпили калиту, прикрашали, а потім ставили у піч і чекали, поки вона стане сухою, щоб її важко було відкусити. Таке частування – ще один смачний приклад, якою різноманітною може бути наша українська кухня. Бо традиції — це завжди про тепло, спільність і трохи магії.
А уже на святі в отвір протягували червону стрічку та підвішували на кочергу. Парубки один за одним мали підстрибнути та відкусити калиту. Але не все так просто. По-перше, ви пам’ятаєте, що вона як сухар, по-друге, був вартовий – ще один парубок, який всіх смішив і всіляко заважав це зробити. Навіть якщо вдавалося не сміятися, то вартовий так смикав кочергу, що калиту практично нікому не вдавалося вкусити.
Уявили, як весело всім було? Спробуйте і ви так. Зберіться великою компанією, приготуйте калиту не в печі, звісно, а в духовці, підвісьте, скажімо, на швабру, порозважайтеся. А вже потім поріжте корж на шматки, подайте з глінтвейном, какао чи чаєм і їжте цю смакоту до останньої крихти. З дітьми теж можна так бавитись. Вони точно оцінять.
Як готувати калиту та чим прикрасити
Для калити з маком ми взяли невеличкі родзинки коричневого кольору, які додали в тісто. Якщо у вас є білі, вони теж чудово підійдуть. Їх не потрібно замочувати, тільки добре помити та висушити паперовим рушником. Мак вибирайте в пакованні, щоб не мити, бо зайва рідина в тісті нам не потрібна та й прикрашати ним буде важко. Добре вимішайте тісто, як треба за традицією. Якщо поруч немає дівчат з вечорниць, попросіть дитину, подруг чи свекруху.
Ми прикрасили калиту маком та волоськими горіхами. А ви за бажанням використайте кунжут, журавлину та інші горіхи: кеш’ю та фундук. Після випікання її, поки вона гаряча, треба змастити медом. Якщо у вас він зацукрований, розтопіть на паровій бані.
Немає коментарів:
Дописати коментар