76-річна Анна Вінтур — британська журналістка, головна редакторка та реформаторка американського Vogue. Нині вона обіймає посаду контент-директорки видавництва Condé Nast і залишається кураторкою Met Gala.
Про бунтарський характер, вплив на світ моди, два шлюби та інші цікаві факти з біографії Анни Вінтур — читайте далі в матеріалі ТаблоID.
Бунтарка
Анна Вінтур народилася 3 листопада 1949 року в Лондоні в родині редактора газети Чарльза Вінтура та філантропки Елінор Вінтур. Родина володіла значним статком.
"Я виросла серед журналістики. Мій тато був редактором газети. Моя мати була кінокритиком, а мій брат — політичним редактором Guardian. Я не навчилася бути головною редакторкою Vogue за одну ніч", — розповідала Вінтур у рідкісному інтервʼю.
Вінтур зростала в оточенні медійників
Анна з раннього віку демонструвала схильність робити все по-своєму. У підлітковому віці вона кинула елітну школу для дівчат і почала досліджувати розкішне лондонське життя 1960-х років, яке обожнювала. Анна часто відвідувала ті самі лондонські клуби, що й найбільші зірки попкультури, зокрема члени гуртів "The Beatles" та "The Rolling Stones".
Анна завжди була бунтаркою
Легендарні зачіска та окуляри
Структурований боб — візитівка Анни Вінтур. Цікаво, що вона зробила його у 15 років і з того часу майже не змінювала. Так само і з легендарними сонцезахисними окулярами.
"Це почалося дуже рано в її житті, приблизно в підлітковому віці. Один з її друзів з дитинства підозрював, що вона надає перевагу сонцезахисним окулярам з діоптріями, а не звичайним окулярам. А стрижка боб була дуже популярною в Лондоні 1960-х років — у багатьох жінок була така зачіска, і Анна просто зберегла її", — розповідала біографка Емі Оделл.
Вінтур дотримується цього образу все життя
Початок
Вінтур розпочала свою блискучу кар’єру у відділі моди журналу "Harper’s & Queen" у Лондоні. З роками вона піднімалася кар’єрними сходами у видавничій сфері та переходила з одного видання до іншого між Нью-Йорком і Лондоном.
У 1976 році вона переїхала до Нью-Йорка й обійняла посаду редакторки відділу моди в журналі Harper’s Bazaar. Коли їй виповнилося 20, вона перейшла працювати в Viva. Там Вінтур фактично стала головою модного відділу і отримала неоціненний досвід як редакторка та менеджерка високого рівня. Вінтур щедро витрачала кошти журналу на фотографів та зйомки, організовуючи дорогі поїздки до Кариб та Японії.
Анна швидко підіймалася карʼєрними сходами
Після короткої зупинки в Savvy, де вона попрацювала редакторкою моди, Вінтур влаштувалася в журнал New York у 1981 році. З самого початку Вінтур продемонструвала почуття стилю і навіть принесла власний стіл до свого нового офісу.
"Ядерна Вінтур"
У 1986 році Вінтур повернулася до Лондона на посаду головної редакторки британського видання Vogue, що належить видавництву Condé Nast. Там вона, звісно ж, взялася змінювати правила гри.
"Я хочу, щоб Vogue був динамічним, гострим і сексуальним. Мене не цікавлять надзвичайно багаті люди чи ті, хто має безмежну кількість вільного часу. Я хочу, щоб наші читачки були енергійними жінками-керівницями, які мають власні гроші та широке коло інтересів. З’явився новий тип жінки. Вона цікавиться бізнесом і грошима. У неї більше немає часу на шопінг. Вона хоче знати, що, чому, де і як" — сказала вона газеті Daily Telegraph.
Гостра критика Вінтур та її нетерплячість незабаром принесли їй кілька пам’ятних прізвиськ: "ядерна Вінтур" та "Вінтур нашого невдоволення". Редакторка, однак, насолоджувалася цим.
"Я — кілер Condé Nast. Я люблю приходити й змінювати журнали" — сказала вона, за легендою, подрузі.
Наступна велика реформа відбулася в 1987 році в іншому виданні Condé Nast — Home and Garden, який вона очолила. Анна без вагань змінила назву на HG і відмовилася від сплачених фотографій та статей на суму майже 2 мільйони доларів.
Незабаром з’явилися нарікання на роботу Вінтур, але керівництво Condé Nast було на стороні редакторки. Кажуть, що вона отримувала зарплату понад 200 000 доларів і щорічну дотацію в розмірі 25 000 доларів на одяг та інші витрати. Крім того, власники видавництва організували їй польоти на приватному джеті між Нью-Йорком і Лондоном, щоб вона та її перший чоловік могли бути разом.
Реформаторка
У 1988 році Вінтур була призначена головною редакторкою американського Vogue і назавжди перебралася до Нью-Йорка. Це був важливий крок для Condé Nast, адже його флагманське модне видання опинилося на роздоріжжі. Vogue, який з початку 1960-х років був кращим у модному світі, раптом почав втрачати позиції на користь трирічного новачка Elle.
Побоюючись, що журнал стане самовдоволеним і нудним, були необхідні кардинальні зміни, які ніхто, окрім Анни Вінтур, не міг запропонувати. Їй дали повну свободу та фінансову підтримку, необхідну для оновлення видання.
Анна взялася кардинально змінювати Vogue
У листопаді 1988 року вийшов друком перший Vogue під керівництвом Вінтур. Та обкладинка назавжди змінила правила гри. На ній зʼявилася ізраїльська модель Міхаела Берку, а фотографом виступив легендарний Пітер Ліндберг.
Міхаела була одягнена в куртку від кутюр Christian Lacroix з хрестом та джинси Guess. Цікаво, що жакет насправді був частиною костюма, але спідниця не пасувала Міхаелі, адже у відпустці в Ізраїлі вона трохи набрала вагу. Анна пригадувала, що це лише підкреслило ідею взяти гордовиту велич кутюр, грайливо перенести її в реальне життя та подивитися, що з цього вийде.
"Це було так несхоже на ті ретельно продумані та елегантні крупні плани, типові для обкладинок Vogue того часу, з купою макіяжу та величезними прикрасами. Це порушило усі правила. Мікаела не дивилася на тебе, і, що ще гірше, її очі були майже заплющені. Це виглядало легко, невимушено", — розповідала редакторка.
За три десятиліття свого правління у Vogue Вінтур не просто виконала свою місію, а й відновила першість журналу. Вона рішуче поклала край епосі супермоделей, віддаючи перевагу знаменитостям на своїх обкладинках. Вінтур також була першою, хто по-справжньому поєднав у своїх фотосесіях модні речі з нижнього цінового сегмента з дорогими моделями.
Після 37 років на чолі видання Вінтур у червні 2025 року оголосила, що йде з посади головного редактора Vogue. Її правління завершилося у вересні того ж року, коли вона назвала свою наступницю — Хлою Малле. Вінтур залишається глобальним редакційним директором журналу, а також директором з контенту Condé Nast.
Перший шлюб
Першим чоловіком Анни Вінтур став Девід Шаффер — відомий і шанований дитячий психіатр у Нью-Йорку. Пара одружилася в 1984 році. У Девіда вже було двоє синів від першої дружини, кейтерингової представниці Серени Басс, але це не завадило Анні та Девіду народити ще двох — сина Чарльза в 1985 році та доньку Бі в 1987 році.
Обидва досягли успіху у своїх професіях: Анна просунулася у Vogue та стала іконою попкультури, а Девід зробив новаторську роботу в галузі запобігання самогубствам серед підлітків. Їхній шлюб тривав 15 років і завершився в 1999 році.
Пара була разом 15 років
Дочка Вінтур і Шаффера Бі закінчила Колумбійський університет у 2009 році і стала продюсеркою. У 2018-му вона одружилася з режисером Франческо Карроцціні, сином покійної головної редакторки Vogue Italia Франки Соццані.
У 2021-му пара стала батьками сина.
Дочка Вінтур з чоловіком
Чарлі закінчив Оксфордський університет та Колумбійський коледж та став лікарем. Ще зі студентства він знаходиться у стосунках зі своєю дружиною Елізабет Шаффер. Родина веде непублічне життя і виховує двох дочок.
Син Анни з дочкою
Другий шлюб
Анна почала зустрічатися з бізнесменом та інвестором Шелбі Браяном у 1999 році. Подейкують, саме їхній роман став причиною розлучення Анни з Девідом і Шелбі з його дружиною Кетрін Браян. У 2004 році Вінтур та Браян одружилися.
З того моменту Шелбі став незмінним партером Анни аж до 2020-го. Пліткували, що до розлучення у тому році пара вони вже деякий час жила окремо.
Також Вінтур приписували роман із актором Біллом Найгі у серпні 2021 року. У 2023 році вони разом з’явилися на червоній доріжці Met Gala, що, на думку шанувальників, стало підтвердженням їхніх стосунків. Однак пізніше представник Анни пояснив журналу PEOPLE, що Анна та Білл є добрими друзями вже два десятиліття.
Анна Вінтур стала уособленням моди та справжньою іконою. Проте, вона себе такою не вважає.
"Я не думаю про себе таким чином. Я встаю щоранку і, знаєш, тренуюся, ходжу на роботу, намагаюся виконувати свою роботу якнайкраще, чи то для Condé Nast, чи для музею, чи для чогось іншого, чим я можу займатися. Але, знаєш, я не думаю, що я ікона. Я сподіваюся, що подаю якомога кращий приклад, але це не так — я не прокидаюся вранці з думкою, що сьогодні я покажу справді хороший приклад!" — жартувала Анна.
Нагадаємо, ТаблоID розповідав цікаве про особисте життя Меріл Стріп.
Немає коментарів:
Дописати коментар