Сучасна індустрія розваг дедалі частіше стикається з кризою легалізації власної системи відбору талантів. Сьогодні приховати походження нових зірок кіно та подіумів стає неможливо: швидкий пошук у мережі миттєво пов'язує гучні молоді імена з авторитетними представниками кіно чи великого бізнесу. Феномен, що отримав назву «Nepo Babies» (дитина непотизму), перетворився з локального інтернет-мему на предмет глибоких соціальних та культурних дискусій.
«Nepo Babies» (дитина непотизму) – це діти відомих, заможних або впливових батьків, які завдяки родинним зв'язкам легше будують кар'єру в шоу-бізнесі, кіно, моді чи медіа.
Поштовхом до масштабного публічного обговорення став спецвипуск видання New York Magazine, який наочно продемонстрував масштаби кумівства в сучасному Голлівуді. Проте коріння цієї проблеми сягає значно глибше за звичайний інтерес до життя селебріті.
Як зазначають соціологи Мішель Марото та Джордан Фостер у своєму дослідженні для наукового журналу The Sociological Quarterly, загострення уваги до «зіркових дітей» є прямим наслідком глобальної економічної нерівності. У часи, коли для більшості молодих людей пошук стабільної роботи стає викликом, демонстрація легких кар'єрних успіхів представниками привілейованих верств населення викликає закономірний суспільний резонанс. Культура «непо-бейбі» ламає меритократюї — концепцію, згідно з якою капітал та визнання в суспільстві розподіляються виключно на основі особистих здібностей та наполегливої праці.
Реакція самих представників нової хвилі шоу-бізнесу на цей тренд розділила індустрію на дві частини. У однієї частини суспільства роздратування часто викликає не сам факт наявності стартового капіталу чи зв'язків, а спроби заперечити їхній вплив на кар'єру. Зокрема, модель та акторка Лілі-Роуз Депп (донька Джонні Деппа та Ванесси Параді) в інтерв'ю виданню Elle порівняла акторські династії з родинами медиків, стверджуючи, що на кастингах її прізвище не давало переваг. Ця позиція зазнала жорсткої критики з боку представників індустрії без відомих родичів, адже, на відміну від медицини, де критерієм є об'єктивні кваліфікаційні іспити, сфера мистецтва залишається максимально суб'єктивною та залежною від особистих знайомств.
У іншої ж частини більше обурення викликає прагматичний підхід, який демонструють зірки, які відкрито визнають власні привілеї. Акторка Еллісон Вільямс (донька відомого телеведучого Брайана Вільямса) у розмові з журналом Wired зазначила, що усвідомлення фори на старті є ознакою професійної впевненості, а не слабкості. Аналогічно висловилася й Майя Гоук (донька Уми Турман та Ітана Гоука), яка в коментарі для Variety прямо пов'язала своє отримання ролі у фільмі Квентіна Тарантіно з багаторічною співпрацею її матері з цим режисером. Така чесність, сприймається аудиторією значно лояльніше, дозволяючи акторам на кшталт Дакоти Джонсон чи Джека Куэйда будувати самостійну репутацію завдяки серйозній роботі у незалежних кінопроєктах.
Зрештою, як резюмує британська газета The Independent, відоме прізвище у титрах функціонує як «ефект нігтя у дверях» — воно гарантує першочерговий доступ до ресурсів та кастингів, оминаючи стандартну конкуренцію. Проте довгострокова присутність артиста в кіноіндустрії все одно підлягає перевірці часом і реакцією глядача. Сучасний шоу-бізнес може забезпечити своїм дітям ідеальні стартові умови, але кінцеву оцінку професіоналізму все одно визначає аудиторія, яка дедалі більш критично ставиться до нав'язаних брендів та гучних імен.
Шкатула Марія
Немає коментарів:
Дописати коментар