Аравійське море лежить між Аравійським півостровом та Індією й утворює північно-західну частину Індійського океану. Сезонні вітри змінюють тут напрямок течій, впливають на рибні запаси та приносять дощі на узбережжя Південної Азії. Морські шляхи через ці води здавна сполучали Східну Африку, Близький Схід та Індійський субконтинент. Пропонуємо познайомитися з Аравійським морем ближче через добірку з 34 цікавих фактів.
- Аравійське море є частиною Індійського океану, а не замкненою водоймою. На півдні воно широко сполучається з відкритими океанічними водами, тому його південна межа умовна.
- Площа Аравійського моря становить приблизно 3,86 млн км². За розмірами воно належить до найбільших морів планети.
- Найбільша глибина Аравійського моря сягає приблизно 4652 м. Значну частину його дна займають глибоководні ділянки, які різко відрізняються від мілководдя біля узбереж.
- Західну частину Аравійського моря обмежують Аравійський півострів і Африканський Ріг, а східну – півострів Індостан. Таке розташування робить море важливою ланкою сполучення між Африкою та Азією.
- До узбережжя Аравійського моря виходять Індія, Пакистан, Іран, Оман, Ємен і Сомалі. Природні умови вздовж його берегів дуже різні – від посушливих пустельних районів до вологого західного узбережжя Індії.
- Оманська затока сполучає Аравійське море з Ормузькою протокою, за якою розташована Перська затока. Саме цим маршрутом судна виходять із портів Перської затоки до Індійського океану.
- Через Аденську затоку та Баб-ель-Мандебську протоку з Аравійського моря можна потрапити до Червоного моря. Далі шлях через Суецький канал веде до Середземного моря.
- На східному узбережжі Аравійського моря розташовані великі затоки Кач і Камбейська. Обидві врізаються в узбережжя індійського штату Гуджарат і відомі сильними припливними течіями.
- Інд – одна з головних річок, що впадають в Аравійське море. Його дельта розташована на півдні Пакистану й охоплює численні рукави, мулисті мілини та мангрові зарості.
- Наноси Інду сформували на дні Аравійського моря один із найбільших підводних конусів виносу у світі. Це величезне скупчення піску, мулу та інших частинок, які річка переносила з материка протягом мільйонів років.
- Річки Нармада й Тапті несуть воду до Камбейської затоки Аравійського моря. На відміну від більшості великих річок півострівної Індії, вони течуть переважно на захід, а не на схід.
- Архіпелаг Сокотра розташований у західній частині Аравійського моря, поблизу входу до Аденської затоки, і належить Ємену. Найбільший острів архіпелагу відомий рослинами, які в природі не трапляються більше ніде, зокрема драконовим деревом Сокотри.
- Індійський архіпелаг Лакшадвіп лежить у південно-східній частині Аравійського моря. Його коралові острови, атоли та лагуни сформувалися завдяки тривалому росту рифів.
- Астола в Аравійському морі – найбільший морський острів Пакистану. У 2017 році острів і прилеглі води отримали статус першої морської природоохоронної території країни.
- Мусони визначають сезонний ритм Аравійського моря. Улітку над ним переважають південно-західні вітри, а взимку – північно-східні, що перебудовує рух поверхневих вод.
- Літній мусон переносить вологе повітря з Аравійського моря до Індії. Коли повітря піднімається схилами Західних Гат, воно охолоджується й дає рясні опади на західному боці гір.
- Біля берегів Оману та Сомалі літні вітри спричиняють апвелінг – підняття холоднішої глибинної води до поверхні. Разом із нею надходять поживні речовини, необхідні для росту мікроскопічних водоростей.
- Сомалійська течія на заході Аравійського моря сезонно змінює напрямок під впливом мусонів. Улітку вона потужно переносить воду на північ уздовж узбережжя Сомалі, а взимку її основний напрямок змінюється на південний.
- В Аравійському морі розташована одна з найбільших у світі зон із дуже низьким вмістом кисню. Вона лежить переважно на проміжних глибинах, де розкладання органічних решток споживає кисень, а перемішування вод недостатньо швидко поповнює його запаси.
- Солоність поверхневих вод відкритого Аравійського моря часто становить близько 35–37 г солей на 1 кг води. Поблизу річкових гирл і під час сильних дощів вона знижується.
- Над значною частиною Аравійського моря випаровування перевищує кількість опадів, особливо в його посушливих північних районах. Вода випаровується, а розчинені солі залишаються, підвищуючи солоність.
- З боку Аравійського півострова море не отримує води від великих постійних річок. Після сильних злив стік надходить переважно через ваді – долини й русла, які більшу частину року залишаються сухими.
- Сезонні цвітіння фітопланктону можуть змінювати колір великих ділянок Аравійського моря. Ці мікроскопічні організми використовують сонячне світло й утворюють основу багатьох морських харчових ланцюгів.
- У північній частині Аравійського моря трапляються масштабні зелені цвітіння ночесвітки Noctiluca scintillans. Зелений колір їй надають мікроскопічні водорості, які живуть усередині її клітин і здійснюють фотосинтез.
- Аравійське море має важливе промислове значення завдяки запасам сардин, скумбрієвих риб і тунців. Розташування рибних скупчень змінюється залежно від сезону, температури води та доступності корму.
- В Аравійському морі живе особлива популяція горбатих китів, яка залишається в регіоні протягом року. На відміну від більшості інших популяцій цього виду, вона не здійснює регулярних далеких міграцій між полярними й тропічними водами.
- Узбережжя Оману біля Рас-ель-Джинз є важливим місцем гніздування зелених морських черепах. Самиці виходять на піщані пляжі, щоб відкласти яйця, тоді як майже все решта їхнього життя минає в морі.
- Тропічні циклони в Аравійському морі найчастіше формуються перед літнім мусоном або після його завершення. У розпал мусонного сезону сильні зміни швидкості та напрямку вітру з висотою часто заважають таким системам розвиватися.
- У червні 2007 року над Аравійським морем сформувався надзвичайно потужний циклон «Гону». Він спричинив руйнівні повені в Омані та згодом досяг узбережжя Ірану.
- Мореплавці використовували мусонні вітри Аравійського моря для торгівлі ще в античні часи. Сезонна зміна напрямку вітру дозволяла планувати плавання до Індії та повернення до берегів Аравії й Африки.
- Торговельні маршрути через Аравійське море описані в «Периплі Еритрейського моря» – грецькомовному творі 1 століття. Його автор згадував порти, товари й умови плавання між узбережжями Червоного моря, Східної Африки та Індії.
- Традиційні дерев’яні судна дау століттями перевозили вантажі водами Аравійського моря. Косі вітрила допомагали їм використовувати вітер під різними кутами, а сезон виходу в море узгоджували з мусонами.
- На узбережжі Аравійського моря розташовані великі порти, зокрема Мумбаї в Індії, Карачі в Пакистані та Салала в Омані. Вони обслуговують міжнародні вантажні перевезення та пов’язують прибережні держави з глобальними торговельними маршрутами.
- Через Аравійське море проходять важливі маршрути перевезення нафти й скрапленого природного газу з Перської затоки. Після виходу з Ормузької протоки танкери прямують цими водами до країн Азії або в західному напрямку.
Аравійське море вирізняється тісним зв’язком між сезонними вітрами, океанічними течіями та життям у воді. Ті самі природні процеси, які століттями визначали час торговельних плавань, сьогодні впливають на рибальство й погоду прибережних країн. Збереження його екосистем потребує уваги до забруднення, надмірного вилову та стану вразливих прибережних ділянок.
Немає коментарів:
Дописати коментар