Люди постійно сперечаються, що краще: море чи гори. Проте коли мова про Чорногорію, обирати не потрібно. УНІАН дослідив усі переваги і недоліки відпочинку на Балканах та дав поради, на що звернути увагу українським туристам.
"Кожен поважаючий себе чорногорець починає день не з кави. Він випиває чарочку ракії. Після цього вже можна випити й філіжанку кави. Але обов'язково не у чотирьох стінах чи поспіхом на роботу, а неквапливо, із видом на море або гори. Інакше не рахується. Після цього вже можна попрацювати – до сієсти, яка триває приблизно з другої до четвертої. Потім потрібно знову випити кави, з головним незмінним правилом – дивитись на море або на гори. І потім знову працювати, скільки вже вийде", – розповідає нам про чорногорський побут та звички екскурсовод Романа.
І у цьому неквапливому вайбі – уся Чорногорія. Країна невимовно гарних краєвидів, де море зустрічається з величними кам’янистими схилами, вкритими лісами. Коли бачиш таку красу, і справді хочеться сповільнитись та розслабитись, насолоджуючись кожною хвилиною життя, а не перевантажувати голову думками про обов’язки та проблеми. Фантастичну природу чорногорці вважають головною принадою своєї країни.
Чорногорія – мальовнича держава, що ідеально підійде людям, які не люблять класичний "тюленячий" відпочинок, знайомий поціновувачам курортів Єгипту та Турції, а надають перевагу балансу між релаксом та активністю. Так, ця країна має усе необхідне для класичного морського відпочинку: вздовж узбережжя розкинулись безліч галькових та кам’янистих пляжів, кожен з яких по-своєму унікальний, але які об’єднує головна особливість – фантастично прозорі води Адріатичного моря. Проте, щоб отримати максимум від відпустки, є сенс відвідати якомога більше з них – а для цього доведеться чимало ходити пішки.
Ба більше, побувати у Чорногорії та не дослідити їхні історичні містечка і селища з середньовічною архітектурою й не піднятися у гори – означає багато втратити. Тому авторка цих рядків наполегливо радить читачам приділити щонайменше кілька днів екскурсійній програмі, яка теж вимагатиме від туристів фізичної активності. Втім, усі зусилля будуть виправдані – вашою нагородою стануть неймовірні пейзажі, красу яких не здатна повною мірою передати жодна фотографія.
УНІАН відвідав цю царину спокою та краси і дослідив усі особливості відпочинку на Балканському півострові в оксамитовий сезон.
- Початок подорожі
- Серце туристичної Чорногорії
- Пляжі Будви
- Що поїсти у Чорногорії
- Екскурсії по усій країні
- Недоліки Чорногорії
Початок подорожі
Дістатися Чорногорії з України дуже легко, і це неабияка перевага для втомлених війною громадян. Український туроператор Join Up! пропонує як автобусну, так і польотну програму. Автобуси їздять зі Львова, Стрия, Мукачево, Берегово, Києва, Житомира та Рівного – маршрути доступні з червня по вересень. Тоді як літаком можна вилетіти з Молдови, Естонії, Латвії, Литви та Казахстану.
Ми для себе обрали найпростіший варіант – доїхали до Кишиневу у Молдові (зробити це можливо потягом, автомобілем або автобусом – залежно від ваших уподобань), звідки український авіаперевізник SkyUp здійснює рейси у чорногорський Тіват. Політ при цьому займає комфортні годину й сорок хвилин.
Єдине, що може зіпсувати враження від дороги – натовпи у аеропорті Кишинева, який, вочевидь, не був готовий до таких довжелезних черг з українських туристів, що облюбували цей напрям за зручність та доброзичливість місцевих (на противагу від сусідньої Польщі). Тож, якщо ви бажаєте відвідати Duty Free в аеропорту, а також встигнути випити кави з круасаном до відльоту, прибудьте до аеропорту щойнайменше за 2,5-3 години. Адже довжелезні черги на вас чекають усюди: і на стійці реєстрації, і на перевірці безпеки (це була найбільша черга з усіх, що простягалася майже по усій площі аеропорту, адже у ній зібрали подорожувальників з усіх напрямків), і на перевірці паспортів, і навіть у кафетерії.
До прикладу, прибувши за стандартні дві години до відльоту, ми дочекатись своєї кави не мали шансів, бо посадку на літак оголосили майже одразу ж після того, як ми пройшли усі перевірки. Тож, порадимо українським туристам набратися терпіння та приготуватись до довгого очікування. Втім, керівництво аеропорту ледь не щотижня вводить якісь новації у спробах подолати натовпи, тому, можливо, вам пощастить більше.
Однак, як би там не було, прибувши до Чорногорії, ви швидко забудете про усі незручності від подорожі, адже ця країна вміє приємно вражати.
Серце туристичної Чорногорії
У Чорногорії ми обрали для проживання найпопулярніше туристичне містечко – Будву, дорога для якого займає близько 30-40 хвилин від аеропорту в Тіваті.
Будва, що розмістилася на узбережжі Адріатичного моря, поєднує у собі і культурну складову, адже тут є власне компактне Старе місто, вік якого налічує понад 2500 років, із середньовічною фортецею та безліччю гарних будиночків з червоними череп’яними дахами, і неквапливий курортний дух. Тут є і де погуляти, і де відпочити, і де смачно поїсти.
У Будві майже не знайти звичних українським туристам п’ятизіркових готелів – принаймні, поки що, адже місто активно розростається новобудовами із турецькими інвесторами, - натомість, найпоширенішим та найбільш характерним для цього міста способом розміщення подорожувальників є апартаменти та вілли. Залежно від типу розміщення, у вартість проживання може входити сніданок, тоді як обід та вечерю варто добувати собі деінде у місті.
Ми зупинились у чотиризіркових апартаментах Villa Radjenovic, що пропонують гостям світлі та охайні кімнати. Не варто очікувати від них особливої розкоші, однак сніданки були смачними та різноманітними, а атмосфера – душевною та привітною: у першу чергу, завдяки власникам цього простору, які постійно проживають в одному з номерів безпосередньо поруч із гостями та завжди готові прийти туристам на допомогу у вирішенні будь-яких питань.
Розташування апартаментів дуже зручне: у трьох хвилинах пішки розмістилися супермаркет, зупинка для усіх екскурсійних автобусів, тоді як дорога до набережної та, відповідно, найближчого пляжу займає близько 10 хвилин, до Старого міста – 15 хвилин.
Насправді, навіть якщо ви звикли до люксових п'ятизіркових номерів у готелях Ultra All Inclusive, саме формат апартаментів є найраціональнішим у Будві. Бо усі пляжі тут є загальними – жоден з них не відноситься до території конкретного готелю, а отже вам у будь-якому випадку доведеться до них ходити крізь місто. А там є безліч різноманітних закладів, на будь-який смак та гаманець – від туристичних фастфуд-забігайлівок із піццею та хот-догами до вишуканих ресторанів із видом на море. А у ті моменти, коли ви не на пляжі, або у ресторані, варто прогулятись самою Будвою.
У перший же день ми неодмінно радимо вам подивитись на Старе місто та піднятись на Цитадель – середньовічну фортецю із бібліотекою та музеєм. Вхід у неї коштує 3 євро, але вид, що відкривається згори, однозначно вартує цих коштів.
Також неодмінно варто здійснити променад уздовж набережної, де розміщується безліч крамничок, туристичних ресторанів та оглядове колесо. Також там знаходиться центральний пляж Будви – Словенска плажа.
Пляжі Будви
У Будві є безліч пляжів, кожен з яких має свої особливості. Але авторці цих рядків особливо припали до душі три з них.
Перш за все, радимо вам відвідати Могрен – найвідоміший та найпопулярніший пляж Будви, розташований безпосередньо у самому місті, що регулярно входить до різноманітних рейтингів найкращих пляжів Європи. Складається з двох частин, об’єднаних невеличким проходом у скелі.
Розташований за 5-7 хвилин пішки від Старого міста, а дорога до нього пролягає повз відому скульптуру балерини – один з символів Будви.
Відрізняється Могрен тим, що знаходиться безпосередньо попід мальовничою скелею, у затишній бухті, за рахунок чого краєвиди тут - фантастичні. На відміну від розташованого поруч пляжу Річардова Глава, що розмістився безпосередньо у Старому місті (через що він, насправді, теж вартий відвідування), вода на Могрені – ідеально чиста. Є уся необхідна інфраструктура для відпочинку – лежаки з парасольками (вартість оренди двох шезлонгів та двох парасольок на день - від 15 до 50 євро, залежно від пляжної лінії та сезону), бар та навіть крамнички, де втридорога можна купити необхідні пляжні речі.
Інший популярний пляж, який необхідно побачити туристам – Гаваї, розташований на острові Святого Миколая, поруч із Будвою. Дістатися його можна на морському таксі, що ходить від центральної набережної туди й назад щопівгодини, за 10 євро в обидва боки. Сама ж морська прогулянка займає до 5 хвилин.
Як повідомила нам готельний гід Олена, туристи діляться на два типи: тих, хто відвідавши Гаваї, більше не хотів бачити жоден інший пляж, та тих, кому цей острів "не зайшов". Проте навіть друга категорія мала побачити його щонайменше раз.
Основна особливість Гаваїв – це скелястий пляж, тому для зручності дуже рекомендуємо вам мати з собою коралові капці – для максимально комфортного заходу у воду. Якщо ви не маєте їх з собою, то придбати їх можна в одній з крамничок на набережній Будви – за 25-30 євро. Це зробить ваше купання комфортнішим.
Вода на Гаваях здається особливо чистою (особливо зранку, до того, як острів наповниться натовпами відпочивальників), а краєвиди – більш дикими та навіть суворими. Тут також є уся необхідна інфраструктура та ресторан для можливості пообідати. Оренда лежаків та парасольки обійдеться вам від 15 до 25 євро на день.
І третій популярний пляж знаходиться подалі від Будви – це Светі Стефан, що розкинувся поряд з однойменним островом, з’єднаним з сушею вузьким перешийком. Раніше на острові була фортеця, яку місцеві звели для захисту від піратів. Тепер же її переобладнали під бутик-готель, зберігши середньовічну архітектуру. У цьому розкішному комплексі полюбляють відпочивати знаменитості (й цінник там відповідний – від 2000 до 5000 доларів за ніч, залежно від сезону).
Светі Стефан – одна з візитівок Чорногорії, й зокрема Будванської рив’єри. Для сторонніх відвідувачів відкритий пляж зліва від острову, тоді як правий бік – приватний й доступний лише для гостей готелю (або ж для охочих заплатити 200 євро за оренду шезлонгу на день, що, відверто кажучи, позбавлено сенсу). Галька тут має рожевий відтінок, вода – традиційно кришталева. Поряд розташувався симпатичний парк, в якому можна прогулятися та зробити кілька інстаграмних світлин. Екскурсоводи радять відвідувачам брати туди одразу два комплекти одягу: один пляжний, а інший – для гарних фото.
Дістатися цього пляжу можна маршруткою, за 2,50 євро в один бік – дорога займе близько півгодини. Або ж, для тих, хто готовий платити за комфорт, є опція таксі – така поїздка обійдеться вам у близько 30 євро.
Оренда лежаків та парасольки на Светі Стефан вартуватиме вам від 30 до 60 євро, залежно від лінії та сезону.
…Однак ці три локації – далеко не вичерпний перелік пляжів у Будві та поблизу неї. Ви можете обрати будь-який, залежно від близькості до місця вашого проживання та уподобань. Чорногорія славиться довжелезною лінією узбережжя, на якій є багато схованих місцин – деякі з них більш шумні, людні та популярні серед туристів, інші ж відвідують переважно місцеві, що полюбляють їх за більшу приватність.
І ще одна важлива деталь: якщо ви маєте обмежений бюджет, то усюди в Чорногорії є можливість розміститись на пляжі безкоштовно, не орендуючи шезлонги. На кожному з пляжів є спеціально відведені зони для тих, хто приходить з рушниками та власними парасольками. Однак вже пообідді (а у високий сезон – ще раніше) місця там може бути дуже мало через велику кількість охочих зекономити.
Що поїсти у Чорногорії
У Будві є заклади на будь-який гаманець. Якщо ви відпочиваєте економно, у вас навіть є змога обрати свіжу рибину на базарі, яку при вас же і посмажать – і можна насолоджуватись готовою стравою у себе на віллі чи в апартаментах.
Також є величезний вибір туристичних закладів із цінником до близько 35-40 євро за особу – при цьому порції вас приємно здивують. Навіть у цих місцинах ви легко знайдете морські делікатеси – наприклад, свіжих восьминогів, яких у водах Чорногорії водиться напрочуд багато. Або устриць та мідій, яких вирощують безпосередньо на фермах поблизу. Так би мовити, з моря до столу. За рахунок того, що місцеві морепродукти зловлені безпосередньо в Чорногорії, а не імпортовані в замороженому вигляді, вони особливо свіжі та смачні.
Якщо ж ви маєте змогу витратити більше і хочете пізнати справжню кулінарну насолоду – є заклади преміум-сегменту. Особливо до душі нам припали два такі ресторани.
Перший – Vista Vidikovac – панорамний ресторан, звідки відкривається захоплюючий вид на море, узбережжя та місто. Це той заклад, куди хочеться гарно вдягтись і прийти надвечір на розкішну вечерю – пити вино, їсти делікатеси та просто насолоджуватись життям.
І другий - Malo Ribarsko selo, де надзвичайно гарно готують морепродукти.
Тут ми насолодилися форматом "улов дня" - коли ти обираєш свіжу рибину з наявних у закладі та впродовж вечері вживаєш страви, виготовлені конкретно з неї. Наприклад, перший раз ми обрали морського чорта, з якого нам приготували дивовижну уху та стейки з кукурудзяною кашею і трюфелем. А вдруге – камбалу, яку подали засмаженою на грилі з традиційним для чорногорців гарніром: картоплею зі шпинатом, попередньо пригостивши нас рибним паштетом (найсмачнішим з усіх, що ми раніше куштували в інших ресторанах).
Загалом, формат "улову дня" буде найвдалішим в усіх закладах, бо це гарантує вам смачну вечерю з надзвичайно свіжих продуктів. А майстерність подачі вже залежатиме від конкретного закладу.
Проте, хоч авторка цих рядків і сконцетрувалася на рибному меню, кожен ресторан пропонує відвідувачам також широкий перелік м’ясних страв. Їжа є буквально на будь-який смак. Тому навіть якщо ви не полюбляєте рибу та морепродукти, вам буде, що скуштувати.
Екскурсії по усій країні
Туристам в Чорногорії доступна потужна екскурсійна програма – і деякі з запропонованих маршрутів варті уваги, адже у повній мірі розкривають цю маленьку мальовничу країну, яка не обмежується однією лише Будвою.
Зокрема, для себе ми обрали одну з найпопулярніших програм - "Серце Чорногорії", впродовж якої мандрівники відвідують найгарніші містечка Бока-Которської затоки, яку за неймовірні краєвиди іноді ще називають "найпівденнішим фіордом Європи". І хоча має вона не льодовикове походження, а тектонічне (тому з наукової точки зору фіордом називатися не може), на красу пейзажів це ніяк не впливає. Насолодитися видами на затоку можна вже безпосередньо з вікна екскурсійного автобуса, дорогою на локації.
Першим ділом нас повезли у місто Котор – ще один популярний чорногорський курорт. Саме тут розташоване найбільше та найбагатше Старе місто в Чорногорії, по якому приємно неспішно прогулюватись, розглядаючи особливості стародавньої архітектури. Або ж посидіти із келихом вина, розглядаючи величний мур та думаючи про вічне.
Особливістю Котора є величезна кількість котів – вони тут буквально усюди: на вузеньких вуличках, у скверах, поблизу барів та крамничок. Дехто оманливо думає, що саме від котів пішла й назва міста, однак це не так. Справа в тому, що моряки свого часу завезли сюди цих чотирилапих для боротьби з гризунами, і з того часу їх ставало дедалі більше. Тому не дивно, що саме коти вважаються одним з символів цього гарного містечка.
Іншою принадою цієї місцини є канатна дорога Kotor Cable Car – у рамках екскурсії мандрівників везуть на вершину гори Ловчен, на висоту 1348 метрів, звідки відкривається панорамний вид на Бока-Которську затоку. На вершині на туристів чекають розваги: два атракціони – Alpine Coaster (вагонетки, що мчать над гірським схилом – ще одна візитівка Чорногорії) та Falcon Fly (підвісний атракціон, що пропонує досвід "польоту сокола", втім триває він до 10 секунд).
А також висотний бар – AeroBar. Тут суть полягає в тому, що охочі обирають напої, сідають із ними за круглий стіл і пристібаються – а платформа піднімає їх на висоту 35 метрів та неспішно обертає по колу, відкриваючи тим самим ще більш вражаючу картину гірських схилів та затоки. На найвищій точці ви перебуваєте 10 хвилин, після чого опускаєтесь назад на землю.
Також на горі Ловчен доступні безліч маршрутів для хайкінгу, оглядові майданчики та звичні бари й ресторани.
Наступною нашою зупинкою стало містечко Пераст та розташований поблизу острівець Богородиця на Скелі – із старовинною церквою 17-го століття та музеєм. Його площа складає лише близько 3 тисяч квадратних метрів і це єдиний штучний острів на Адріатичному морі.
Крім того, у програму входить відвідування містечка Цетине – першої столиці країни, де розташована резиденція президента, та села Негуші – батьківщини династії королів Чорногорії Петровичів. Саме там "народився" головний місцевий делікатес – пршут. Це свинячий окіст, що коптиться на вугіллі, а потім в’ялиться на вітрі та сонці. Візуально він схожий на хамон, проте має зовсім інший смак. Як запевняють екскурсоводи, тільки у Негуші можна спробувати (і, звісно, придбати на сувеніри) справжній пршут, виготовлений саме за традиційною технологією.
Загалом, "Серце Чорногорії" - це насичена програма на цілий день, що охоплює ледь не усе південне узбережжя Чорногорії. Вартість такої екскурсії на початку вересня складала 75 євро (дитячий квиток – 40 євро). Втім, якщо ви маєте змогу заплатити більше, краще обрати більш ексклюзивний формат групою до 6 осіб за 130 та 100 євро відповідно.
Інша популярна екскурсія – каньйони "Золоте кільце Чорногорії", в рамках якої можна подивитися північ країни та розташовані там містечка й села, що, як стверджують організатори, ще більш мальовничі за південні. Ви їздитиме звивистими гірськими серпантинами уздовж майже усієї країни та насолоджуватиметесь видами каньонів річок Морача і Тара, відвідаєте монастир та національний парк. Побачити цю красу на власні очі ми не мали змоги, тому віримо на слово. Вартість цієї екскурсії у вересні коштує 60 євро за дорослого та 30 – за дитину у великому автобусі, або 135 та 100 євро у мінівені.
Окрім екскурсій самою Чорногорією, ви можете відвідати сусідні країни – Хорватію, Албанію, а також Боснію та Герцеговину. Ми обрали для себе індивідуальну поїздку на авто з гідом у Дубровник – славнозвісну Королівську гавань з "Гри престолів". Така люксова екскурсія обійшлася нам у 280 євро за двох людей. Проте це не рахуючи додаткові витрати на обід, прогулянку на човнику із купанням, що не було включено у програму, та сувеніри. Багато сувенірів.
І, на завершення, якщо вам захочеться покупатись не лише у солоному морі, а й у прісних водах, можна відвідати знамените Скадарське озеро – національний парк, у якому проживає близько 280 видів птахів, серед яких навіть пелікани. Це легка екскурсія на пів дня.
Краєвиди там відкриваються справді прекрасні. Але якщо море вам за час вашої відпустки ще не набридне, ми все ж радимо провести додаткові кілька годин на одному з пляжів. Вода в Адріатичному морі значно прозоріша та приємніша, ніж в озері. Хоча, можливо, авторка цих рядків налаштована так скептично через те, що не побачила анонсованих пеліканів.
Заплатили за цю екскурсію ми 55 євро з людини.
Недоліки Чорногорії
Для об’єктивності, цей райський куточок має і недоліки. І найголовніший з них – росіяни. Тут їх безліч. Якщо ви вважаєте, що їх багато у Єгипті, то для розуміння масштабів цієї проблеми у Чорногорії, сміливо множте щонайменше на два. Заради справедливості, українців теж вистачає і багато з них спілкуються російською (як не дивно, деякі з них навіть характерно "акають"), через що їх легко сплутати з ворожими представниками, втім "наших" тут менше. Принаймні поки що.
Росіяни у Чорногорії не лише відпочивають, але й працюють - у готелях, екскурсоводами, водіями – тому ви неодмінно їх зустрінете і далеко не один раз. Тож варто морально налаштовуватись ловити "дзен".
Але є й великий плюс – вже з 1 листопада Чорногорія запроваджує візовий режим для громадян РФ, а значить їхні натовпи значно схуднуть вже до наступного сезону.
Окрім росіян, часом вас можуть дратувати і місцеві – серед них теж трапляються цікаві екземпляри. Наприклад, авторку цих рядків один місцевий чолов'яга покрив триповерховим матом у супермаркеті – через те, що та не оцінила, коли він, нічого не питаючи, почав прибирати її покупки з конвеєру біля каси, аби пролізти вперед. Касирки при цьому посміхалися чоловіку та хіхікали. Але, може, то так пощастило – міські божевільні трапляються усюди.
Інший недолік – лісові пожежі. Щоліта у Чорногорії горять ліси – і смог, залежно від напрямку вітру, може накривати будь-які куточки країни. На початку вересня цю проблему місцевим ще не вдалось подолати. Часом в повітрі вдавалось вловити знайомі аромати з понівеченого обстрілами Києва, що нагадувало про дім. Димка подекуди застеляла гори, хоча це дуже незначно псувало величні краєвиди. Й хоча переважно ми вдихали чисте морське або гірське повітря, це теж слід взяти до відома.
І ще один неприємний фактор, до якого слід бути готовими, якщо ви їдете влітку – черги. Коли ми відвідали Чорногорію у другий тиждень вересня, кількість туристів відчутно зменшилась, порівняно з літом, але все одно подекуди на вузьких вуличках доводилось оминати натовпи. Проте це квіточки. Як розповіли нам місцеві, у високий сезон черги до ресторанів починаються з вулиці і чекати лише на можливість зайти всередину доводиться по 40 хвилин. Важко уявити, що в цей час відбувалось на найпопулярніших пляжах. У вересні такої проблеми вже не було – усюди можна було знайти і вільні шезлонги, і столики.
Щоправда, коли Чорногорія введе візовий режим для росіян, черги можуть суттєво зменшитись – одні переваги. Залишилось дочекатись 1 листопада.
…Попри окремі сюрпризи, наш оксамитовий сезон у Чорногорії був майже досконалим. У перші тижні осені тут ще не було дощів, температура трималась на рівні комфортних для курорту 30-34 градусів, а море було надзвичайно приємним – м'яко охолоджувало і заспокоювало. Виходити з води не хотілось щонайменше хвилин 30-40. При цьому сонце було доволі активним, але не надто пекучим – засмага рівномірно лягала на шкірі і згоріти, використовуючи сонцезахисні засоби, було практично неможливо.
Купаються місцеві у морі щонайменше до жовтня. Щоправда, місцева екскурсовод Ольга, родом з нашого Дніпра, розповідала, що з задоволенням плаває і у листопаді. Ось що значить українська стійкість.
Тож, якщо ви ще жодного разу не відвідували Балкани і шукаєте для себе оригінальне місце для відпочинку, де можна і розслабитись та поніжитись на пляжі, і погуляти старовинними містами, і смачно поїсти, і помедитувати із видом на величні гірські схили та каньйони – Чорногорія підійде для цього ідеально. Це країна, до краси якої хочеться повертатись та досліджувати усі її куточки.
І наостанок повернемось до цін. За інформацією Join Up!, вартість повного тижневого туру із розміщенням у Villa Radjenovic, де зупинилась наша редакція, у вересні 2026 року складала 609 євро за одну особу. У цю суму входить переліт, проживання та страхування. Найвигіднішою ціна була у серпні – 486 євро.
Інший варіант розміщення, чотиризірковий Aleksandar Hotel, навпаки, найдешевші ціни пропонував саме на вересень – 617 євро, тоді як влітку вони коливались від 723 до 796 євро.
Втім є і дешевші варіанти. Наприклад, тризіркові апартаменти Apartments Banbus увесь сезон тримали ціни на рівні близько 340 євро. Що підтверджує, що відпочинок у Чорногорії може бути доволі економним, хоч це і впливатиме на якість ваших вражень.
УНІАН дякує туроператору Join Up! за організацію поїздки.
Надія Бурбела, фото автора
Немає коментарів:
Дописати коментар