Уявити на екрані ціле місто, зруйноване катастрофою, для сучасного кіно не проблема. Складніше знайти гроші на те, щоб усе це виглядало переконливо. Ще донедавна подібні сцени вимагали тривалої роботи спеціалістів із комп’ютерної графіки. Тепер частину цієї роботи можна виконати за допомогою штучного інтелекту. І кіностудії вже активно перевіряють, наскільки далеко дозволяють зайти нові технології.
Один із показових прикладів з’явився у 2025 році в аргентинському серіалі Netflix «Етернавт». Для сцени, у якій обвалюється будівля в Буенос-Айресі, творці використали генеративний штучний інтелект. Співкерівник Netflix Тед Сарандос тоді заявив, що завдяки технології роботу виконали приблизно вдесятеро швидше, ніж традиційними методами створення візуальних ефектів. Для серіалу з обмеженим бюджетом це дозволило реалізувати сцену, яка інакше коштувала б значно дорожче.
Інтерес Netflix до таких інструментів не обмежився одним серіалом. У жовтні 2026 року під час кінофестивалю в південнокорейському Пусані представник компанії розповів, що штучний інтелект уже використовували приблизно у 300 її проєктах. Йдеться про різні етапи виробництва, від попереднього планування сцен до монтажу та візуальних ефектів. Це не означає, що сотні фільмів повністю створили нейромережі. Часто глядач навіть не здогадується, що в певній сцені застосовували такі інструменти.
Для режисерів це відкриває можливості, які раніше залежали насамперед від бюджету. Можна швидше побачити, як виглядатиме майбутня сцена, змінити декорації або створити складний фон без масштабних зйомок. Південнокорейський режисер Кан Юн Сон розповів на заході Netflix у Пусані, що використання ШІ під час роботи над його проєктом «The Gulf of Aden» допомогло скоротити виробничі витрати приблизно на 30–40 відсотків. Економію отримали переважно завдяки коротшому знімальному періоду та простішій організації роботи.
Для невеликих студій такі можливості особливо привабливі. Раніше складна фантастична сцена могла змусити режисера відмовитися від задуму ще на етапі сценарію. Тепер її принаймні можна спробувати реалізувати з меншими витратами. Проте питання про те, скільки людей знадобиться для створення такого фільму, залишається відкритим.
Суперечки навколо ШІ виникають навіть тоді, коли його застосування майже непомітне. Так сталося з фільмом «Бруталіст» режисера Брейді Корбета. Після виходу картини стало відомо, що під час роботи над звуком творці використали штучний інтелект, щоб скоригувати окремі звуки в угорськомовних репліках Едрієна Броуді та Фелісіті Джонс.
Актори самі виконали свої ролі, однак технологія допомогла зробити вимову точнішою. Частина глядачів сприйняла це як звичайне технічне редагування, інші поставили запитання, наскільки допустимо змінювати акторську гру вже після зйомок. Якщо голос можна вдосконалити за допомогою програми, де проходить межа між виконанням актора та роботою комп’ютера?
Ще гострішою стала історія Тіллі Норвуд. Це цифрова акторка, створена за допомогою штучного інтелекту британською компанією Particle6. Вона має зовнішність, власні сторінки в соцмережах і навіть готується зіграти головну роль у фільмі «Misaligned». Про роботу над цією комедійною драмою компанія оголосила в липні 2026 року.
Поява Норвуд викликала різку реакцію голлівудських акторів. Американська профспілка SAG-AFTRA, яка представляє інтереси працівників кіно, телебачення та інших медіа, виступила проти заміни живих виконавців цифровими персонажами. Представники організації звернули увагу на проблему використання акторських робіт для навчання штучного інтелекту без дозволу та належної оплати.
Творці Норвуд заперечують, що намагалися скопіювати конкретну акторку. Вони представляють проєкт як експеримент із новими можливостями кіно. Проте для людей, які роками працюють перед камерою, ситуація виглядає інакше. Цифровому персонажу не потрібно оплачувати переліт, проживання чи робочий день на майданчику. А його зовнішність можна змінювати під потреби будь-якого сценарію.
Штучний інтелект також дозволяє повертати на екран акторів, яких уже немає серед живих. У 2026 році стало відомо про використання цифрового образу Вела Кілмера у фільмі «As Deep as the Grave». Актор мав брати участь у проєкті, але помер до завершення роботи над своєю роллю. Творці вирішили відтворити його за допомогою ШІ та отримали згоду родини.
Це один із тих випадків, коли технологія може допомогти завершити задум, до якого актор був причетний за життя. Водночас така практика порушує складні питання. Хто вирішуватиме, у яких нових фільмах може з'явитися цифрова копія померлої людини? Чи достатньо дозволу родичів і чи можна вважати таку появу новою акторською роботою?
Голлівуд уже намагається встановити правила для подібних ситуацій. У травні 2026 року Американська академія кінематографічних мистецтв і наук оновила вимоги до 99-ї церемонії «Оскара». Зокрема, у сценарних категоріях можуть змагатися роботи, написані людьми, а в акторських нагородах враховуватимуть лише ролі, які люди виконали за власною згодою. Академія також залишила за собою право запитувати додаткові відомості про використання генеративного ШІ у фільмах.
Для звичайного глядача важливим може виявитися інше. Якщо нейромережі дозволятимуть створювати дедалі більше видовищних сцен із меншими витратами, таких фільмів потенційно стане більше. Невеликим командам буде простіше братися за фантастику, історичні картини чи складні пригодницькі сюжети. Але водночас студії можуть почати економити на художниках, аніматорах, спеціалістах із візуальних ефектів та інших працівниках, чия робота зазвичай залишається поза увагою публіки.
Є і творчий ризик. Технологія може швидко створювати варіанти однієї сцени, але її доступність не гарантує цікавого результату. Якщо кілька студій користуватимуться схожими інструментами та прагнутимуть максимально здешевити виробництво, виникає небезпека отримати багато технічно якісних, але візуально одноманітних фільмів.
Саме тому нинішня дискусія в кіноіндустрії вже вийшла за межі питання, чи можна використовувати штучний інтелект. Його застосовують, і доволі активно. Тепер студіям доводиться вирішувати, де технологія справді допомагає створювати кіно, а де починає замінювати людей, завдяки яким воно існує.
Для глядачів ця зміна поки може залишатися непомітною. Вони бачать готову сцену, оцінюють гру акторів та історію. Але за лаштунками вже змінюються способи, якими все це створюють. І від того, які правила кіноіндустрія встановить зараз, значною мірою залежатиме, яким буде кіно найближчих років.
БАСКЕВИЧ СЕРГІЙ
Немає коментарів:
Дописати коментар