За словами вчених, вона була важливою персоною, але на момент смерті була надто молода, щоб самій досягти такого статусу.
Археологи виявили в Ірані розкішну могилу дівчини, яка жила понад 3000 років тому, коли цей регіон входив до складу Великої Хорасанської цивілізації. Про це пише Live Science.
Зазначається, що вона померла у віці близько 18 років, ймовірно, природною смертю. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Iran, багатий інвентар, включно із золотими прикрасами, вказує на те, що вона походила з багатої сім'ї зі "спадковим статусом".
Могила, розташована на археологічній ділянці Тепе-Чалоу у віддаленій провінції Північний Хорасан на північному сході Ірану, є однією з найбагатших, коли-небудь знайдених часів Великої Хорасанської цивілізації (GKC), повідомив провідний автор дослідження Алі Вахдаті, археолог Міністерства культурної спадщини Ірану.
За його словами, одним із найцікавіших предметів поховання був виготовлений вручну прямокутний ящик із чорного каменю, багатого мінералами "хлорит", прикрашений різьбленими зображеннями змій і скорпіонів.
Коробка використовувалася для зберігання косметики або "кохля" - чорного порошкоподібного мінералу, який часто використовували в давнину як підводку для очей. Зображення змій і скорпіонів, "можливо, виконували ритуальні або захисні функції", пишуть учені.
Зазначається, що надзвичайно схожу скриньку раніше було знайдено в могилі бронзового століття на північ від Тепе Чалоу в стародавньому регіоні Бактрія, який зараз охоплює частини Афганістану, Таджикистану та Узбекистану; і скриньку з Тепе Чалоу, мабуть, також було зроблено з каменю, привезеного з Бактрії, сказав Вахдаті.
У 2006 році Вахдаті вперше виявив місце розкопок Тепе Чалоу ("пагорби Чалоу" перською мовою) під час археологічних досліджень прилеглого річкового басейну, але зміг повернутися до розкопок тільки в 2011 році. Нині тут виявлено 48 могил, розташованих групами на великій відстані одна від одної та вкритих невисокими курганами, які й дали назву цьому місцю.
Цікаво, що більшість поховань відносяться до Бактрійсько-Маргіанського археологічного комплексу (БМАК), який був частиною Великої Хорасанської цивілізації - держави бронзової доби з укріпленими поселеннями та монументальною архітектурою, що торгувала як із Месопотамією, так і з долиною Інду, допоки не почала занепадати у XIII столітті до н. е. е. Але деякі поховання датуються ще більш раннім періодом - пізнім енеолітом ("мідно-кам'яним") у IV тисячолітті до н. е., коли вперше був заселений Тепе-Чалоу.
Могила юної жінки, відома як "Могила 12", була виявлена 2013 року, але нове дослідження, за словами Вахдаті, стало першим випадком її докладного опису.
Вчені зазначили, що точний вік поховання поки що невідомий, але припускають, що похована там жінка жила наприкінці III тисячоліття до н.е. Її поховали в скорченому положенні на правому боці, обличчям на південний схід, що, мабуть, є давньою традицією на місці поховання Тепе Чалоу.
Цікаво, що крім вишуканої скриньки для косметики, у могилі молодої жінки було знайдено дві золоті сережки, золоту каблучку, кілька шпильок зі слонової кістки та бронзи, зокрема одну у формі руки, бронзове дзеркало, кілька керамічних посудин і бронзову печатку-штамп із зображенням людських ніг.
Вахдаті сказав, що подібні печатки-штампи були знайдені на археологічних пам'ятках бронзової доби на півдні Ірану, і що це була одна з кількох печаток, знайдених у могилі, яка свідчила про активну роль жінки та її соціальне становище в її громаді.
Він додав, що шпильки зі слонової кістки і намистини з лазуриту вказують на далекі торговельні зв'язки її громади з іншими стародавніми регіонами, включно з територією сучасного Афганістану і долиною Інду. За словами вченого, жінка була важливою персоною, але на момент смерті була занадто молода, щоб самій досягти такого статусу. Найімовірніше, вона успадкувала свій соціальний статус і багатство від сім'ї, або за народженням, або через шлюб. Вахдаті сказав:
"Наявність такого багатства в могилі підлітка залишається унікальним явищем в археологічних знахідках Великого Хорасанського періоду. На даному етапі ми можемо говорити лише про передачу елітного статусу у спадок, що узгоджується з ієрархічною природою суспільства Великого Хорасана".
Немає коментарів:
Дописати коментар