NV зібрав старовинні світлини із зображенням українських колядників і вертепів з усієї країни і навіть з ГУЛАГу.
1907 року Київська опера на Різдво давала оперу Черевички Петра Чайковського. Ніби й сюжет Гоголя за його Вечорами на хуторі біля Диканьки: Вакула з Оксаною, Солоха з бісом. Проте просвітянську інтелігенцію обурювало русифіковане Різдво на сцені. А Михайло Грушевський, тоді просто авторитетний історик, а через 10 років президент Центральної Ради УНР, нарікав, що варто було б дати Різдвяну ніч Миколи Лисенка.
Справжнє українське Різдво тоді можна було побачити не в опері і взагалі не в Києві, а в найближчому від нього селі чи містечку і далі по всій Україні по обидва береги Дніпра. Вертепи і колядки не були прийняті серед киян, а інтелігенція, що цікавилась традиціями, заради різдвяної атмосфери їхала подалі від великих міст.
Те, що вони там бачили, NV демонструє на десяти світлинах з різних регіонів України, зроблених у різні роки ХХ століття.
Немає коментарів:
Дописати коментар